Саме такі слова доводиться нам чути від підлітків під час сеансів психотерапії. Різні діти, різні сім’ї, а проблеми однакові.
Адже, підлітковий вік – це важливий період становлення особистості. Перехід від дитинства до дорослості, бажання самостійності, незалежності, особистої автономії.
Головна особливість підліткового віку – різкі, якісні зміни, які торкаються всіх сторін розвитку.
Центральним особистісним новоутворенням цього періоду є становлення нового рівня самоусвідомлення. Прагнення зрозуміти себе, свої можливості, схожість з іншими та відмінність – унікальність і неповторність.
Основна складність – швидкий темп змін. Підліток постійно потрапляє в ситуацію дискомфорту, фрустрації, підвищеної тривожності. І наслідками такого стану можуть бути: занижена самооцінка, агресивність, депресія, суїцидальні прояви, зниження успішності у навчанні.
Звісно, школа створює всі необхідні умови для розумового та фізичного розвитку дитини. Але не вчить розуміти себе та інших, не вчить дружити, любити, не вчить тому, як виживати у житті та як святкувати життя.
«Якщо ти спіймав синові рибу, то нагодував його лише сьогодні. Якщо ти навчив сина ловити рибу, нагодував його на все життя» – так говорить народна мудрість.
Є люди, які вміють виживати скрізь і бути щасливими практично у будь-якій ситуації. Якщо людина любить себе, світ, людей, вона внутрішньо вільна та наповнена енергією. Знає для чого живе – сама здатна вирішувати свої проблеми. Допомогти людині виховувати свою душу можна.
Як стверджує педагог-новатор В,Ф.Шаталов, «якщо огірки помістити в розсіл, через деякий час всі вони без всяких нотацій стануть соленими». Сильніше за всілякі методики виховує середовище, і головним завданням для нас на тренінгах є створення такого середовища, яке би сформувало потрібні особистісні якості.
Психологи Лисевич М.П., Липовська Л.А., Мельник Л.П.