Коли підліток наносить шкоду собі.

Помітно збільшилась кількість звернення на консультацію підлітків, які за допомогою порізів рук стараються справлятись з своїми переживаннями.  З часом ніби й все пройшло і стало на свої місця та одним порізом все не закінчується, кількість шрамів росте як на тілі так і в душі.

Разом з  автоагресією  часто помітними стають  депресія або невроз, прояви яких батькам важко пропустити. Звичайно, така поведінка може бути й наслідком психічної хвороби, особливо якщо дитина чує голоса чи має  галюцинації, але зараз ми про інші випадки.

Не маючи підтримки від батьків чи друзів, часто ці діти самотні, вони залишаються з своїми проблемами сам на сам. Там де хочеться кричати, що є сили, вони мовчать і це напружує. Можна припустити скільки енергії йде на утримання в собі цього БОЛЮ. Попросити допомоги їм страшно, та навіть, якщо і дозволять собі це зробити, за класикою жанру, їх не розуміють. Тоді в душі пустота кричить до нестями і підліток знов наносить собі рану. «Є біль, йде кров. Я живий…»

Автоагресивну поведінку часто викоритовують підлітки із заниженою самооцінкою. Ті хто не дуже товариський, надто ідеалізує інших та обезцінює себе.

Тривожними фактами для батьків можуть бути:

  • збільшення кількості шрамів на руках чи ногах
  • плями крові на одязі
  • дитина почала все частіше носити одяг з довгими рукавами, закривати все тіло, не залежно від погоди
  • збільшилось бажання бути на самоті…

Чим раніше звернуться за професійною допомогою, тим краще.

Не буду стверджувати, що допомогти підліткові за 1 консультацію реально. В кожному випадку є свій період змін, пошуку нових шляхів виходу, нового місця для хвилюючих переживань. Робота з психологом допомагає підлітку зрозуміти,  що з ним відбувається і що робити далі з цими емоціями.

Психолог             Лисевич Марія Петрівна

Коментарі закриті.