Неважливі нотатки для батьків від психолога .

Часто батьки звертаючись на консультацію до психолога з проблемами дитячої тривожності, страхів, не помічають власного впливу на емоційний стан дитини. Це певні звички та ситуації, на які найчастіше дорослі не звертають увагу. Отже, що впливає:

1. Важливу роль має очікування народження дитини та категоричність дорослих щодо бажання мати малюка відповідної статі. Адже, якщо батьки чекали, на дівчинку, а народився хлопчик, то підсвідомо він буде почуватись невпевнено, недовірливо ставитись до оточення, важко підтримуватиме соціальні взаємостосунки (незалежно це дружба, чи кохання)

2. Перевага досвіду спілкування з батьками чи з телевізором. Через теплі взаємини, формується довіра. Нехай дитина розуміє, що маючи певну проблему вона може розповісти про неї рідним, отримати пораду чи допомогу.

Та якщо дорослі, дуже зайняті, в них немає часу для своєї дитини, то їй доводиться шукати підтримки в телевізорі чи комп’ютері. Вона живе мультяшним, віртуальним замінником реальності, яким буде користуватись і в дорослому житті. Та коли прийде час і дорослі захочуть спілкуватись, тоді вже діти будуть уникати обговорень власних справ, це буде неактуально.

3. Увагу дитини привертають розмови дорослих, до яких вона прислуховується не тільки із цікавості, а ще й для того щоб краще розуміти світ. І тут песимістичне ставлення до життя, розмови про хвороби та нещастя, підсвідомо закріплюються в дитячій пам’яті. Їй важко повірити в те що майбутнє може бути хорошим, що попереду чекає успіх. В маленькій голівці поселяється сумнів чи взагалі можна бути щасливим у нашій країні і т.д. В даному випадку отримана інформація не обіцяє нічого хорошого.

4. Іноді дорослий не помічає своєї тривожної поведінки, хвилюється через серйозні та не дуже обставини. А за спостереженням фахівців, якщо батьки тривожні, то тривожні й діти.

5. Страхи теж  копіюються в батьків. Якщо мама боїться уколів або ж її лякає гроза, то ймовірно, що і дитина буде мати ці страхи. Тривожність мами, яка хвилюється за будь-яку подію чи ситуацію, перекладається на дитину – а все тому, що на кожному кроці мама попереджає їх: “Обережно! Машина! Увага! Собака! Обережно!…” І в дитини формується звичка жити в тривозі, підсвідомо чекаючи якоїсь небезпеки. Тут діє принцип: Довіряти не можна-світ поганий,небезпечний…

6. Бувають і інші – над турботливі батьки, які для своєї дитини здатні «зірку з неба взяти», які дуже хвилюються за життя, створюють «парникові» – над сприятливі умови. Можливо, я їх розчарую, та це теж не зовсім добрий варіант. Адже прийде час і Ваша «квіточка» буде жити в іншому «відкритому» грунті, в суспільстві і їй може бути важко адаптовуватись до нових обставин. Звичайно, батьки опора, але дитина має проживати свій досвід, будувати взаємини з іншими людьми. Адже, де впевненість, що дитячий колектив прийме її як рівну собі, а не буде випробовувати. Тоді і дитина розчаровується, бо має свої уявлення про світ, їй може бути важко «знайти місце під сонцем», де поряд немає турботливих батьків, немає впевненості, що робити далі. Підтримуйте її досвід, давайте можливість робити власні висновки, і лише коли попросить Вашої поради-поділіться своїм досвідом. В такий спосіб вона навчиться розуміти краще себе, та долати проблеми.

7. Зараз, часто можна спостерігати ситуацію розлучення батьків, які супроводжуються суперечками, маніпуляціями та поділом дітей. Психіка маленької людини страждає через недовіру батьків один до одного, в якій довелося рости. Наслідком таких дій – є підвищена тривожність, невпевненість, іноді страх будувати теплі взаємини з протилежною статтю.

За статистикою  діти розлучених батьків мають , значно більше страхів, ніж їхні ровесники з благополучних сімей.

Звичайно, є ситуації яких не уникнути, але діти завжди чекають від батьків любові й  розуміння.

Психолог   Лисевич М.П.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *