Перша допомога при дитячих ревнощах

Щаслива подружня пара після народження свого первістка оточує його турботою і любов’ю. Загальна увага, горді погляди дорослих на досягнення малюка, додають йому впевненості. Він росте швидко, розуміючи,  що є загальним улюбленцем. Батьки з ним граються, в певні моменти балуюють, часто дозволяють навіть маніпулювати собою та поступаються певними своїми принципами. Це чи не найкращий  період  дитинства.

Поступово, в  друзів народжуються братики чи сестрички, і сама дитина починає просити мама й тата народити їй, щоб було з ким гратись…

Вона нетерпляче чекає з батьками на цю подію, слухає  мамин животик, розмовляє з малюком і от  настає той хвилюючий момент, коли в сім’ї  лунає ще один дитячий голосок. Заклопотані дорослі починають надмірно турбуватись про нового малюка. Саме в цей момент починають зароджуватись зернятка ревнощів.

Зрозуміло, що молодша дитина потребує більше уваги і турботи, але старшій  важко це прийняти. Адже до цього моменту первістку належало все і вільний час батьків, і любов, а тут потрібно враз подорослішати і в деякі моменти відійти на другий план.

Саме другорядні ролі починають викликати ревнощі в дитини. Вона перестає слухати дорослих, постійно капризує, може мати проблеми в садочку чи школі. Часто звинувачує батьків, в тому що вони люблять більше молодшого…

Важко і дорослим знайти золоту серединку у взаємостосунках . Адже вони не перестали любити старшу дитину, просто тепер в них дві і потрібно вчитись все ділити між ними обома. Отже, з чого почати щоб допомогти дитині справитись із ревнощами:

  • Бажано, ще до народження малюка проводити бесіди з дитиною, розповідаючи,  як вона зможе гратись з малюком коли той підросте, які переваги дає їй те що вона старша…
  •  При першій зустрічі, в пологовому будинку, можна старшій дитині дати подарунок від молодшої, це допоможе почати спілкування дітей  з позитивних моментів.
  • Дитині потрібне визнання її значущості, тому  потрібно постійно хвалити за допомогу мамі в догляді за молодшим та виконання доручень.
  • Варто і ввести правило : часу старшої дитини, це період коли мама відкладає усі справи та  грає, гуляє тільки з первістком (і ніяких телефонних розмов чи перегляду соціальних мереж). Це час де головну роль грає дитина і її інтереси. При чому на цьому варто наголошувати : «Це тільки наш час, коли ми можемо робити  те що хочеться тобі…» .
  • У вечірній час батьки можуть приділяти час обом дітям, поки мама з меншим,  тато грається чи дивитьсь мультфільм з старшим…
  • Можна перед сном розповідати дитині про те як вона була маленька,  що робила, як дорослі раділи її  народженню. Зараз, дитина може вважати, що її не любили і не доглядали,  як  зараз малюка. Проводячи таку паралель, дорослі допомагають емоційно наблизитись діткам один до одного.
  • Якщо батьки  мають братів чи сестер, то  разом з дитиною можуть пригадати, як почувались самі в схожих ситуаціях.
  • Ніколи не порівнюйте дітей між собою, це негативно впливає не тільки на самооцінку а й на взаємостосунки між ними.
  • Даруючи комплімент одній, потрібно знайти за що можна  похвалити іншу дитину, щоб не загострювати відчуття конкуренції.
  • Гарна традиція і в батьків близнюків – купувати  іграшку  одразу обом дітям. Та якщо ж різниця у віці велика, і старшій дитині не цікаво те чим грається малюк,  то можна купити подарунок відповідно до інтересів – книжку, настільну гру тощо. Варто уникати ситуації, коли одну дитину «образили» подарунком,  вона довго може тримати цю образу.
  • Дітям варто прививати розуміння, що вони завжди будуть опорою один для одного, не залежно від обставин.

Звичайно з ревнощами важко боротись, але своїм розуміючим, люблячим ставленням дорослі можуть полегшити цей період для обох дітей.

Психолог             Лисевич М.П.

адаптація апатія замкнутість занижена самооцінка невпевненість страхи стрес сімейні взаємини тривожність фобії

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *