Дружина Богиня

Кожен мужчина мріє мати дружину Богиню, що б пишатися нею на заздрість всім знайомим. А чи можливо це? Отримаєте відповідь в притчі:

Жили на світі звичайні чоловік і дружина. Звали дружину Олена, а чоловіка Іваном .

Повертався чоловік з роботи. Сідав у крісло біля телевізору, газету почитати. Дружина готувала вечерю.

Подавала і буркотіла, що дома він нічого путнього не робить. Грошей мало заробляє. Івана це дратувало. Але грубістю він їй не відповідав, лише думав про себе: ” Сама – лахудра неохайна, а ще вказує. Коли одружувався, вона зовсім іншою була – красивою, ласкавою».

Одного разу, дружина зажадала, щоб Іван виніс  сміття. З небажанням, відірвавшись від телевізора, вийшов він у двір. Повертаючись, зупинився біля дверей будинку і подумки звернувся до Бога :

– Боже мій! Яке складне життя у мене. Невже,  мені весь свій вік коротати з такою дружиною буркотливою да некрасивою? Це ж не життя, а муки суцільні .

І раптом почув Іван тихий голос з неба:

– Біді твоїй Я зміг би допомогти. Прекрасну богиню тобі в дружини дати, але коли сусіди побачать зміни раптові у долі твоїй, дуже здивуються.

Давай вчинимо так: твою дружину Я буду поступово змінювати, вселяти в нею богині дух і зовнішність покращувати. Тільки ти запам’ятай, якщо хочеш жити з богинею, твоє життя повинне стати  вартим богині.

– Спасибі, Боже. Життя своє будь-хто заради богині може перемінити. Скажи тільки коли почнеш зміни з моєю дружиною творити?

– Трішки прямо зараз. І з кожною хвилиною на краще.

Увійшов в свій будинок Іван. Сів у крісло взяв газету і телевізор знов включив. Та тільки не читається йому. Кортить поглянути – чи хоч трішечки змінюється його дружина?

Він встав. Відкрив до кухні двері. Плечем сперся на одвірок і став уважно розглядати свою дружину. Вона стояла спиною до нього. Мила посуд після вечері.

Олена раптом відчула погляд і повернулася до дверей. Їх погляди зустрілися. Іван розглядав дружину і думав ” Ні, змін ніяких в моїй дружині не відбувається”.

Олена, помітивши незвичайну увагу чоловіка і нічого не розуміючи, раптом волосся своє поправила. Рум’янець спалахнув на щоках, коли запитала:

– Чому ти так дивишся на мене уважно?

Чоловік не придумав, що відповісти і зніяковівши, раптом промовив :

– Може, тобі посуд  допомогти помити ?

– Посуд? Мені допомогти? – Тихо перепитала здивована дружина, знімаючи забруднений фартух – я його уже помила.

“Ну, треба ж, як на очах  вона змінюється – подумав Іван – покращала раптом”. І почав посуд витирати.

На другий день, після роботи, з нетерпінням додому поспішав.”А раптом вже богині багато стало в ній? А я як і раніше ніяк не змінився. Про всяк випадок, прикуплю я квітів, щоб в бруд обличчям перед богинею не вдарити “.

Відкрилися в будинку двері, і розгубився заворожений Іван. Перед ним Олена стояла у гарній сукні, у тій, що купив рік тому. Зачіска охайна і стрічка у волоссі. Він розгубився і ніяково простягнув квіти, не відриваючи погляду від Олени. Вона взяла квіти і опустивши вії зашарілася.

” Ах, які чарівні у богині вії! Який лагідний характер! Яка незвичайна внутрішня краса і зовнішність “. І зойкнув у свою чергу Іван , побачивши засервірований стіл на якому горіли дві свічки.  Два келихи і їжа божественними ароматами  захоплювала.

Коли сів за стіл , навпроти дружина, але раптом підхопилася, кажучи :

– Пробач, я телевізор для тебе включити забула! Ось газети свіжі тобі придбала.

– Не треба, не хочеться читати, все про одне й те ж в них. – Іван відповів щиро – Ти краще розкажи, як ти хотіла б провести завтрашній день?

Зовсім розгубившись, Олена перепитала:

– А ти?

– Так я два квитки в театр для нас купив. Але можливо, погодишся ти пройтися по магазинах. Якщо нам до театру доведеться йти, то давай в магазин спочатку зайдемо і сукню тобі купимо?

Трохи не бовкнув Іван заповітні слова “сукню гідну, богині “. Зніяковів, на неї глянув. Перед ним сиділа за столом богиня. Обличчя її сяяло щастям, очі раділи. Посмішка таємнича на вустах бриніла.

” О Боже, які прекрасні все-таки богині! А якщо гарнішає із кожним днем вона, то чи зумію я бути гідним  богині? – подумав Іван. Раптом, немов блискавка його пронизала думка- Треба встигнути, поки богиня поруч, просити і благати дитину від мене народити. Дитина буде від мене і від найгарнішої богині ” .

– Про що задумався? Я хвилювання бачу на твоєму обличчі. – Олена спитала чоловіка.

А він сидів схвильований, не знаючи, як сказати про сокровенне. І чи не жарт – просити дитину у богині! Такого подарунку Бог йому не обіцяв. Не знав, як про своє бажання сказати. Встав, скатертину мнучи, і вимовив, червоніючи :

– Не знаю… Чи можна … Але я сказать хотів … Давно … Так, я хочу дитину від тебе, богине прекрасна!

Вона, Олена до чоловіка, підійшла. З очей, любов’ю наповнених, щаслива сльоза на щоку червону скотилася. І на плече Івану руку поклала, диханням жарким обпекла …….

” Ах, ніч була! Цей ранок! Цей день! О, яке прекрасне життя з богинею!” – Думав Іван, другого онука на прогулянку одягаючи .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.